Jump to Navigation

кава - kahva

Аватар пользователя uclub

Кава - кофе.

По произношению близко к турецкому kahva и к арабскому qahwah.

 

Этимология английского слова coffee:

coffee (n.) 
c. 1600, from Italian caffe, from Turkish kahveh, from Arabic qahwah "coffee," said originally to have meant "wine," but perhaps rather from Kaffa region of Ethiopia, a home of the plant (coffee in Kaffa is called buno, which was borrowed into Arabic as bunn "raw coffee"). Much initial diversity of spelling, including chaoua. 

Словарь Collins: from Italian caffè, from Turkish kahve , from Arabic qahwah coffee , wine.

Итак, кофе на европейских языках начиная с итальянского - caffee, coffe, на азиатских начиная с турецкого и арабского - kahve, quahwan. Украинское кава - близко к турецкому, русское кофе - к европейским.

Теперь разберемся, какая связь слов coffee и kahva с вином, а она должна быть, как утверждают английские этимологи.

Во-первых, кофе действует на человеческий организм возбуждающе. Вспомним, что в древности пили вино исключительно разбавленным, чтобы не опьянеть, потому что пьяного состояния боялись, справедливо считая это состояние болезненным. Легкое возбуждение от кофейного напитка похоже на возбуждение от вина.
Во-вторых, чашка кофе притупляет чувство голода так же, как стакан легкого вина.

То есть, кофе - как вино. Вот и разгадка - kahva и qahwah от КАК ВИНО. Словосочетание КАКВИНО естественным упрощением и отсечением трудных звуков и превратилось в КАВА.
Другого ответа на вопрос происхождения от вина пока нет. Найдете - сообщите нам.

Есть в украинском и слово "кофе", но кава -- це щось особливе!

Так что кава - не какао!

"У Львові каву видобувають з підземних копалень." - Во Львове кофе добывают в подземных копальнях (шахтах, рудниках). Т.е. кофе -- как полезное ископаемое во Львове.

У Львівській кавовій копальні на Плоші Ринок, пройшовши довгі зали зі столиками, спускаюся в шахту. "Тут видобувають каву", - пояснюють мені працівники копальні. Мовчазний хлопець при вході в шахту видає важеньку каску, "щоб на голову нічого не впало, бо кавова порода часом відламується", і просить мандрувати підземними ходами. Поминувши фігуру львівського кавовара Юрія Кульчицького, у напівсутінках розглядаю вкриті кавовими зернами стіни, заховану за склом кирку - знаряддя роботи під землею. Підходжу до імпровізованої траншеї, якою їздить вагонетка і вивозить кавові зерна. Поруч світять ліхтариками групки туристів.

"Прикинь, отак колись чуваки за кавою в печери лазили. Жесть", - діляться враженням двоє юнаків.

Старші жінки зупиняються перед входом у траншею.

"Чекай, а що там в катакомбах?" - питає одна.

"Кава! Як що?" - вигукує зі знанням справи друга.

Група туристів проходить у траншею. Фотографуються біля мішків з кавою, ступають по розсипаних кавових зернах на землі. Їх просять вийти, вхід до траншеї заставляють возиком з кавовими зернами. "Туди не можна, там небезпечно, починається технічна зона", — пояснюють. Туристи слухняно виходять.

У підземеллі працює вагонка — вона підіймає нагору лопаті з зачерпнутими в них обсмаженими кавовими зернами, — в цех, де каву готують. У напівтемряві підземелля туристи в касках з ліхтариками п'ють за столом каву.

"1675 заснували копальню, а ми вже знайшли її тута, - розповідає працівник копальні Андрій Томків, 23 роки. Хлопець стоїть за касовим апаратом і одночасно розраховується з покупцями. Ті платять, але не відходять, зупиняються послухати. - Побачили, що тут ще можна якісь зернята викопувати, як вугілля. Не знали, що робити з тими зернятами. Після того, як Юрій Кульчицький приїхав з Туреччини з полону до Львова, привіз звідти ті самі зернята, що тут викопуються, навчив європейців варити каву.

Юрій Кульчицький — українець, був у полоні в турків, і вони його навчили варити каву по-турецьки — на піску.

"Я не поняла - кофе в недрах земли был найден? - перепитує туристка. - Я думала, на деревьях растет".

"Всі думають. Багато хто плутає з какао-бобами. Вони дійсно ростуть на деревах. З них роблять какао і шоколад. А кава не росте, а викопується. Ви не знали?"

Питаю в Андрія, що це за порода така підземна.

"Може, зерна позасихали колись, попадали в землю, і ось ми викопуємо. На глибині приблизно 10 метрів. Сьогодні субота, вихідний просто. Молотком, кайлами видобуваємо. В напівсирому вигляді. Подають наверх. І там їх досмажують до готовності, сортують, мелють. Кав'ярня відкрилася з нового року. Хоча копальня завжди була... - Не витримує і сміється. - То все казка. Ми придумали, буцім у нас копальня така є у Львові. Зробили її під шахту - переконуємо, що кава у нас викопується. Мене звідси не випускають, бо гарно людям байки розказую. Туристи ведуться майже всі, особливо дівчата. Всі кажуть, що, певно, їх погано в школі вчили. Львів — місто шоколаду і кави. А кави і шоколаду тут ніколи не виробляли. Кавових плантацій тут немає. Тому вирішили тут зробити кавову копальню. Головне самому в це вірити. Каски даємо всім, щоб не стукалися головою об низькі двері".

У Кавовій копальні готують три різних види кави — каву зі спеціями, каву, запаяну паяльною лампою, і каву з алкоголем. Є ще карамельна настоянка. Гіди жартують, що роблять її із кавових стоків, які йдуть із Полтви до шахти. (Источник)



Main menu 2

Book | by Dr. Radut