Jump to Navigation

кава - kahva

 

Кава - кофе.

По произношению близко к турецкому kahva и еще ближе к  арабскому.

Этимология английского слова coffee:

coffee (n.) 
c. 1600, from Italian caffe, from Turkish kahveh, from Arabic qahwah "coffee," said originally to have meant "wine," but perhaps rather from Kaffa region of Ethiopia, a home of the plant (coffee in Kaffa is called buno, which was borrowed into Arabic as bunn "raw coffee"). Much initial diversity of spelling, including chaoua. 

Yemen was the first great coffee exporter and to protect its trade decreed that no living plant could leave the country. In 16c., a Muslim pilgrim brought some coffee beans from Yemen and raised them in India. Appeared in Europe (from Arabia) c.1515-1519. Introduced to England by 1650, and by 1675 the country had more than 3,000 coffee houses. Coffee plantations established in Brazil 1727. Meaning "a light meal at which coffee is served" is from 1774. Coffee break attested from 1952, at first often in glossy magazine advertisements by the Pan-American Coffee Bureau. Coffee pot from 1705.

Did you drink a cup of coffee on company time this morning? Chances are that you did--for the midmorning coffee break is rapidly becoming a standard fixture in American offices and factories.

Так описывает этимологию английская Википедия:

The word "coffee" entered the English language in 1582 via the Dutch koffie, borrowed from the Turkish kahve, in turn borrowed from the Arabic qahwah ( قهوة).

The word qahwah is traditionally held to have originally referred to a type of wine, whose etymology is given by Arab lexicographers as deriving from the verb qahā (قها, "to lack hunger") in reference to the drink's reputation as an appetite suppressant. The word qahwah is sometimes alternatively traced to the Arabic quwwa ("power, energy"), or to Kaffa, a medieval kingdom in Ethiopia whence the plant was exported to Arabia. These etymologies for qahwah have all been disputed, however. The name qahwah is not used for the berry or plant (the products of the region), which are known in Arabic as bunn and Shoa as būn. Semitic had a root qhh "dark color", which became a natural designation for the beverage. According to this analysis, the feminine form qahwah (also meaning "dark in color, dull(ing), dry, sour") was likely chosen to parallel the feminine khamr (خمر, "wine"), and originally meant "the dark one".

 

 

Есть в украинском и слово "кофе", но кава -- це щось особливе!

Так что кава - не какао!

 

"У Львові каву видобувають з підземних копалень." - Во Львове кофе добывают в подземных копальнях (шахтах, рудниках). Т.е. кофе -- как полезное ископаемое во Львове.

У Львівській кавовій копальні на Плоші Ринок, пройшовши довгі зали зі столиками, спускаюся в шахту. "Тут видобувають каву", - пояснюють мені працівники копальні. Мовчазний хлопець при вході в шахту видає важеньку каску, "щоб на голову нічого не впало, бо кавова порода часом відламується", і просить мандрувати підземними ходами. Поминувши фігуру львівського кавовара Юрія Кульчицького, у напівсутінках розглядаю вкриті кавовими зернами стіни, заховану за склом кирку - знаряддя роботи під землею. Підходжу до імпровізованої траншеї, якою їздить вагонетка і вивозить кавові зерна. Поруч світять ліхтариками групки туристів.

"Прикинь, отак колись чуваки за кавою в печери лазили. Жесть", - діляться враженням двоє юнаків.

Старші жінки зупиняються перед входом у траншею.

"Чекай, а що там в катакомбах?" - питає одна.

"Кава! Як що?" - вигукує зі знанням справи друга.

Група туристів проходить у траншею. Фотографуються біля мішків з кавою, ступають по розсипаних кавових зернах на землі. Їх просять вийти, вхід до траншеї заставляють возиком з кавовими зернами. "Туди не можна, там небезпечно, починається технічна зона", — пояснюють. Туристи слухняно виходять.

У підземеллі працює вагонка — вона підіймає нагору лопаті з зачерпнутими в них обсмаженими кавовими зернами, — в цех, де каву готують. У напівтемряві підземелля туристи в касках з ліхтариками п'ють за столом каву.

"1675 заснували копальню, а ми вже знайшли її тута, - розповідає працівник копальні Андрій Томків, 23 роки. Хлопець стоїть за касовим апаратом і одночасно розраховується з покупцями. Ті платять, але не відходять, зупиняються послухати. - Побачили, що тут ще можна якісь зернята викопувати, як вугілля. Не знали, що робити з тими зернятами. Після того, як Юрій Кульчицький приїхав з Туреччини з полону до Львова, привіз звідти ті самі зернята, що тут викопуються, навчив європейців варити каву.

Юрій Кульчицький — українець, був у полоні в турків, і вони його навчили варити каву по-турецьки — на піску.

"Я не поняла - кофе в недрах земли был найден? - перепитує туристка. - Я думала, на деревьях растет".

"Всі думають. Багато хто плутає з какао-бобами. Вони дійсно ростуть на деревах. З них роблять какао і шоколад. А кава не росте, а викопується. Ви не знали?"

Питаю в Андрія, що це за порода така підземна.

"Може, зерна позасихали колись, попадали в землю, і ось ми викопуємо. На глибині приблизно 10 метрів. Сьогодні субота, вихідний просто. Молотком, кайлами видобуваємо. В напівсирому вигляді. Подають наверх. І там їх досмажують до готовності, сортують, мелють. Кав'ярня відкрилася з нового року. Хоча копальня завжди була... - Не витримує і сміється. - То все казка. Ми придумали, буцім у нас копальня така є у Львові. Зробили її під шахту - переконуємо, що кава у нас викопується. Мене звідси не випускають, бо гарно людям байки розказую. Туристи ведуться майже всі, особливо дівчата. Всі кажуть, що, певно, їх погано в школі вчили. Львів — місто шоколаду і кави. А кави і шоколаду тут ніколи не виробляли. Кавових плантацій тут немає. Тому вирішили тут зробити кавову копальню. Головне самому в це вірити. Каски даємо всім, щоб не стукалися головою об низькі двері".

У Кавовій копальні готують три різних види кави — каву зі спеціями, каву, запаяну паяльною лампою, і каву з алкоголем. Є ще карамельна настоянка. Гіди жартують, що роблять її із кавових стоків, які йдуть із Полтви до шахти. (Источник)



Main menu 2

Book | by Dr. Radut