бити
Етимологія слова бити - Этимология слова бить
Етимологічний словник української мови. Том 1. Стор. 186.
Бити (1) (Оригінал тексту у вигляді зображення - нижче)
[біяти] «бити», бИвень,
[бИйниця] «бительня» Л,
[бийчАк] «ТС.» Л,
[бИлень] «бич ціпа», бИло «дошка для відбивання сигналів»,
[билка] «вид гри», бИтва, бительня,
[бетельня Ва], бительниця,
[битець] «каменяр»,
[бИтка] «бійка; розбите яйце; вид дитячої гри; гральна кістка; бительня»,
[бИтниця] «бительня», биток (кул.), биттЯ,
[битькО] «забіяка» Ж,
[биюра] «палиця, ломака» Л, биЯк «бич ціпа», бій, бійка, бійнИця, бійня,
[бійство] «бійка»,
[біЯк] «колун» ЛЧерк, боЄць,
[бОїсько] «тік; побоїще Ж», бОїще «місце для бою; [тік Ж; бій Ж]»,
[бойка] «бойня; посуд для збивання масла» Л,
[бойко] «забіяка» Я,
[бойкун] «забіякуватий півень» Ж,
[бойло] «биття», бойнuця «бійниця», бойня, бойовИк, бойовИсько «битва; поле бою», бойовИще «ТС.», бойок,
[бойчАк) «бительня» Л,
[боЯк] «боєць» Ж. битлИвий,
[бійкувАтий], [бійнИй] «буйний» Ж. бійнИчий,
[бОйкИй] Ж,[бОйний] «бойовий», бойовИй,
[вбИтки] «вид гри» Ж,
[вбОїско] «нечутливий до биття» ЛексПол,
[вибИванець] «побитий, покараний» Я.
[вибИванка] «ВИД тканини», вИбійка «ТС.»,
[вибивАчка] «колотушка» Я,
[вИбивка], [вИбій], «вибоїна; забій (у .шахті)», вИбійка «тканина з набивним візерунком», вибійник, вибОїна, вибійчАний «зроблений з вибійки»
[вибіяний] «Вибитий, штампований» Я
[визбОїти] «очистити від збоїн» Я відбивальник, відбuвач, відбИток, відбиттЯ, відбій, відбивнИй, д()бивАтися «домагатися; добиратися», збивАлка,
[збивАч] «скнара», збивАчка,
[збит] «збите з дерев листя» Я. збИтень, збиттЯ,
[збий] «витоптаний скотиною посів» Л, збій «Тс.; [витоптаний худобою переліг, місце, де часто їздять] Я»,
[збійник] «розбійник»,
[збой] «ноги, голова, хвіст зарізаної тварини Л; місце з каламутною водою Дз; збільшення води при березі від вітру Мо», збойка,
[збої] «стоптана худобою цілина» Я,
[збоїни] «побита солома; [ноги, голова, хвіст за різаної тварини Л]»,
[збоїч] «Ляда (ткацька)»,
[збоїще] «Тирло; битва» Ж, Пі,
[збОя] «пробоїна» (мет.) Ж, збивальний,
[збоецький] «розбійницький», забИвка «те, чим забивають отвір»,
[забИйця] «убивця»,
[забИйство], забиттЯ, забій, забійник,
[забійниця] «знаряддя для вби вання ховраха; бодня для одягу Я», забіЯка, забОїна «вибоїна; [замет]»,
[забОй] «завірюха» Л,
[забОйство] «убивство»,
[забИтний] «засніжений» Ж, забійчий, забіякуватий,
[забоїстий] «занесений снігом; сніжний»,
[забойний] «ТС.», набивальник, набИванка «тканина з набивним візерунком»,
[набИвач] «палка для набивання борошна в мішкю>,
[набИвачка] «ТС.», набИвка «те, чим щось набивають»,
[набИвок] «жвавий попит; нав'язуваннЯ» Ж,
[набиЯк] «шомпоЛ» Ж,
[нАбівка] «верхня половина ляди у ткацькому станку», набій, набійка «пластинка, прибита до каблука»,
[набивом] «насильно» Ж, набивальний, набивнИй,
[набойчатий] «З набивної тканини» Ж, навбИтки (у виразі гратися н.), навперебuвки, навперебій, наперебій, недобиток,
[обИвка] «обиття» Ж,
[абиЯк] «бияк (ціпа)» ВеБ, оббиттЯ, оббИвка, оббивалка, оббивальник, оббивач, оббивальний, перебuвАльник, перебивач (полігр.), перебИв ка,
[перебИйкоl «хто перебиває мову» Ж, перебій,
[перебійниця] «жердина для прибивання дерев у плоті» Ж, перебієць «борець, учасник поєдинку», [перебоєць Ж, перебійця Пі] «ТС.»,
[перебой] «Перешкода» Ж,
[перебоїна] «перекладина, перегородка»,
[перебойна] «ТС.>> Ж, перебuвнuй,
[перебИвчастий] «безладний, переривистий»,
[перебИвчивий] «ТС.>>, перебійний, підбИтися «Піднятися вгору; стомитися», підбИвка «підкладка»,
[підбитенЯк] «чорний каптан, опушений білими овчинамю>,
[підбитЯк] «ТС.», підбиттЯ, підбій, підбійка,
[підбіЯк] «сердак на овчині»,
[підбоя] «підпори» Ж, підбивальний, підбивнrІй, підбійчаний,
[побИванка] «поразка»,
[побійка] «ТС.» Ж,
[побивач] «покрівельник; колотушка бондаря», Ж,
[побивач] «знаряддя для набивання обручів»,
[побИвачка] «ТС.», побиттЯ, побій,
[побійця] «забіяка» Ж, побої, побоїще,
[побойовИсько] «побоїще», [побойовИще] «тc.»,
[прибивач] «знаряддя для вибивання саморобних мідних гудзиків», прибИвка, прибій,
[прибійнuця] «частина знаряддя для ви готовлення коробок», прибивнИй, прибійний, пробИвач, пробИвка, пробиттЯ, пробій, пробійник,
[пробоєць], пробоїна, [пробишака] «розбишака», пробивнИй, пробивальний, пробійний,
[пробоєм] «напролом»,
[розбивач] Ж, розбИвка,розбмиия, «уламок»,
[розбиш] «розбійник», розбишака, розбишацтво, [розбиЯка] «забіяка, розбишака», розбій, розбійник, розбійництво, [розбійство], розбіЯка,
[розбой] «верстат для виготовлення килимів» Мо,
[розбивнИй], розбитнИй, розбишакуватий, розбійний «узятий розбоєм>>, розбійничий, розбійничати, розбишакувати, убИвець, убИвця, убИвство,
[убій] Ж, убійник, убоїсько, убоїще, убИвчий,
[убійний] Ж, убійчий;
- р. бить, бой, бр. біць, бой, др. бити, бой, п. вл. Ьісh, bОj, ч. biti, boj, слц. bitch, boj, нл. bis, boj, полаб. bait «молотити, бити», болг. бИя, бой, м. бие, боj, схв. бити, боj, слн. biti, boj, СТСЛ. БИТИ, Бои; - ПСЛ. biti (< *bltei або *beitei), боjь, утворення від двох різновидів того самого кореня; походить від іє. *bhei(е)-/bhoi-/bhї-, що простежується також у ав. двн. bїhal «сокира>>, нвн. byente «б'ють», Beil «ТС.», лат. per-fiпёs «розбиваєш>>, вірм. bir «дрючок, палка», ірл. benim «ріжу, б'ю», biail «сокира>>, гр. fitros «поліно, колода, стовбур».- Критенко Вступ 554-555; Шансю~й ЗСРЯ І 2, 12 О, 152; Фасмер І 1 О9, 185; Преобр. І 2 О-27; БЕР І 5152; Skok І 1 О1-1 О2; 3ССЯ 2, 99-100; Sl. prasl. І 251-252; Sadn.- Aitz. V\Vb. І 310-314; Bern. J 117; Pokorny 117118.- Пор. бИл О 2 , бич.
Бити - бить - beat в Словаре UkraineClub
Beat - бить в The same - те ж саме
Етимологія слова бити - оригінал тексту з Етимологічного словника