Народна мудрість

Мудрість, розум, проникливість – це здатність думати та діяти, використовуючи знання, досвід, розуміння, здоровий глузд.

Мудрість передбачає неупереджене судження, співчуття, емпіричне самопізнання, самовдосконалення, незалежність. Вона завджи є етичною та доброзичливою.

Народна мудрість концентрується у прислів'ях та приказках.

Українські прислів’я та приказки

Див. ще Украинские пословицы и поговорки с переводом на русский

Догана мудрого вартує більше ніж похвала дурного .

Скорий поспіх людям посьміх.

По правді роби, доброго кінця сподівайся .

Мовчанка не пушить, а все гнів тушить.

Хто не зазнав лиха, той не вміє шанувати добра.

Добрий інтерес, коли повний черес.

На Бога покладайся, а розуму тривайся.

У лінивого усе свято.

Суд сквапливий рідко коли справедливий.

Без ями гребля, а без накладу зиск не буде.

Чоловік без волі, як кінь на припоні.

Краще птиці на сухій гильці ніж у золотій клітці.

Роботі як не сядеш на шію, то вона тобі сяде.

Тоді старе руйнувати, коли є з чого нове будувати.

Без підпалу дрова не горять.

Колиб, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати.

В чужий черевик ноги не саджай.

Біда легко здибає, а трудно її збутися.

Хвальби повні торби, а в тих торбах пусто.

Фальшивий свідок є подібний злодієви.

Легше говорити ніж зробити.

Де сила, там і міць.

На Бога покладайся , а сам роботи не цурайся.

Не сунь голови , куди не влізе.

Частенько між людьми буває, один свою біду на другого звертає.

Не сьвiдчи фальшиво, жий з людьми справедливо.

В гурті і беззубий собака лютує .

З дурнем зчепитись дурнем зробитись.

Хто любить ревно, жаліє певно.

Швидко – доженеш лихо, а тихо – воно тебе дожене.

Не будь гірким, бо виплюють; не будь солодким, бо проковтнуть.

Хто трудиться, той не журиться.

Відвага мід-вино пе, відвага і кайдани тре.

Кого гад укусив, той і глисти боїться.

Вмовчана правда красша від голосної брехні.

Чужими словами не ублагаєш Господа.

Умер богатий, ходім ховати; умер убогий, шкода дороги.

Поки не упріти, поти не умити.

До доброї керниці стежка удоптана.

Важко рану гоїти, а не вразити.

Краще хліб з водою ніж пампушки з бідою.

Де господар не ходить, там нивка не родить.

Не роби лихого, та не бійсь нічого.

Чужий хлівець не плодить овець.

Скаженому псові звертай з дороги.

Щади в добрі, матимеш в біді.

Коли не коваль, то і кліщів не погань.

Хто не слухає тата, той послухає ката.

Як череді без личмана, так війскові без гетьмана.

Не все те переймати, що на воді пливе.

Через низкий тин усі собаки скачуть.

Плідне дерево в раю приймають, безплідне з раю викидають.

Хто служить з ласки, того мішок плаский.

Укажися вівцею, а вовки готові.

Як молитва та покута, то і гріх забутий.

Там ліниво працюють, де пожитку не чують.

Не плюй в колодязь, пригодиться води напитись.

Лихий доброму попсує.

Коли хочеш що казати, то поміркуй, як почати.

Хто шага не береже, той і копійки не варт.

 Їдь бочком, нікого не зачепиш.

Свій край, як рай; чужа країна, як домовина.

Хто Бога не боїьбся, той і людей не сосомиться.

Який талан матці, такий і дитятці.

В недоли не тужи ніколи.

Налікав міх, та й торби страшно.

Коли суджено вмирати, то й знахорі не відшепчуть.

Діти годуй, а сам торби готуй.

Мудра господиня, коли повна скриня.

Не варт своє світло палити, а чужі гроші рахувати.

Кому ведеться, то й півень несеться.

Розкіш творить біль: як приходить – смакує, як відходить – катує.

У богатого і теля з телятем, а в убогого одна корова тай та ялова.

Не хапайся дурниці, не будеш сидіти в темниці.

Мачушине добро, як ззимне тепло.

Тернина грушок не родить.

Служба вільність тратить.

Не трать ходу до поганого роду.

Сиди тихенько, щоб не знало тебе лишенько.

Піший конному не товариш.

Є надія в Бозі, коли товар на возі.

Як є на мід, тоді пий пиво, а як є на пиво, тоді пий воду.

Аби болото, а чорти будуть.

Правда кривду переможе.

Без вірного друга велика туга.

Не хочеш страти, не лізь ні в куми ні в свати.

Чуже переступи, та не займи.

Ледачого не займай, сам себе не каляй.